Іспанія
Іспанія

Іспанія - результати і розклад матчів, турнірна таблиця, новини.

Перша суперзірка Барселони: втік від комуністів на вантажівці, мало не загинув з Торіно і забив 280 голів за 10 років


Угорець, що став каталонцем

Перша суперзірка Барселони: втік від комуністів на вантажівці, мало не загинув з Торіно і забив 280 голів за 10 років

Фото: fcbarcelona.com

Роман Синчук Автор UA-Футбол

Його життя від самого початку було схоже на авантюрний роман.

“Та ну, такого просто не буває. Автор перемудрив”, - позіхне, дочитавши, роззява, але ми вас запевняємо, що з Ласло Кубалою все було саме так.

Він справді грав і за Чехословаччину, і за Угорщину, еге ж.

По-перше, це через батьків. Хоча Кубала і народився в Будапешті, у нього слов'янське коріння.

Ну, і режим до того доклався теж. Після Другої світової сталініст Матяш Ракоші встановив в Угорщині таку диктатуру, що Кубала разом з матір'ю чкурнув у Братиславу, де негайно почав виступати і забивати за “Слован”.

Ще далі він познайомився з Фердинандом Даучиком та його сестрою Анною Віолою, з якою невдовзі побрався вже в статусі гравця національної збірної.

Біда тільки, мадяри не бажали так просто віддавати молоду зірку і наполягли, щоб його повернули в 1948-му. Соцтабір — який був вибір? Він приїхав і в Будапешті грав за скромний “Вашаш”, паралельно доводячи ідіотам з органів, що він ніякий не розвідник чехословацьких спецслужб.

Чи довів би? Кубала вирішив не перевіряти.

***

Так-так, він справді прорвав Залізну завісу.

Без перебільшення божевільний план: разом з друзями вони перевдяглися в крадену радянську воєнну форму і під виглядом солдатів поїхали в сторону австрійського кордону.

Якби впіймали — це вишка, але компанія Кубали вдало пройшла останні кілометри безлюддям в люту заметіль, і в січні 1949-го холодні й голодні опинилися в американській зоні окупації.

Дружина приєдналася через кілька днів — вона разом із малим Бранком перепливла Дунай на шині біля Братислави.

Хепі-енд, авжеж. Єдиний мінус — в них не було за що жити, і зв'язків на новому місці теж не було.

Щоб розкрутитися, Кубала поїхав до Італії. Він був вправний бомбардир і забив 27 голів у першому ж сезоні за “Ференцварош”, маючи 18 років. Втім, він також дуже не любив тренувань. Коли тренер “Про Патрії” взявся за фітнес, Ласло зробив вигляд, що травмований.

“Президент клубу подивився на мене і думав, що смішно пожартував: "Якщо ти зможеш набити м'яч 400 разів, я дам тобі свій годинник”. Він думав, що це неможливо, але мене не треба було запрошувати двічі. 398, 399, 400, без проблем. Він був вражений. Я теж – це був справді дорогий годинник!"

Вони його навіть підписали, перш ніж угорська федерація пожалілася на втікача у ФІФА.

Втім, байка вже пішла в люди.

***

Так-так, на нього справді вийшла одна з найкращих команд в історії Серії А.

Grande Torino спробували його раз, вдруге, паралельно стукаючи до ФІФА, щоб Кубалі скоротили його довічну дискваліфікацію.

Тим часом на носі був прощальний матч Шику Феррейри в Лісабоні, і тренери хотіли переглянути Ласло там. Ясно, він був не проти — це і гроші, і шанс. Відмовитися вмовила дружина, бо малому Бранко стало погано, лікарі били на сполох.

Що було далі — ви, певно, чули. Літак з найкращим “Торіно”, де верховодив Валентіно Маццола, врізався в пагорби Суперги. Всі загинули.

Вражений Кубала вирішив їхати геть, а з ним ще два десятки таких же біженців із соцтабору. У них не було грошей — за плечима тільки дискваліфікації та проблеми.

І от вони купили старенький автобус, написали на ньому “Мрія” і поїхали Європою, пропонуючи матчі всім бажаючим. “Хунгарія” - так вони назвались, бо угорців було найбільше, хоча грали там також чехи, югослави, румуни.

Кубала був їх лідером, Даучик — тренером, але траплялися й інші зірки, як Дьюла Женгеллер або Бела Шароші.

3:3 з Австрією, 3:1 з Італією, 2:1 з Іспанією — уявляєте їх рівень? Авжеж, хлопців на свій страх і ризик почали розбирати європейські клуби.

І так, за Кубалу справді гучно сперечалися “Реал” та “Барса”, перш ніж він обрав Каталонію, бо “сподобалась смугаста форма”.

***

Авжеж, це було несерйозно.

Кубала не лише вибив у блаугранас в 7 разів більший контракт, ніж у рекордсмена Сесара Родрігеса, а й “призначив” тренером Даучика і працевлаштував ще кількох хлопців з “Хунгарії”.

Женгеллер зібрав решту — і вони поїхали в останнє турне до Колумбії, де тоді процвітало футбольне Ельдорадо.

Тим часом Ласло ФІФА скоротила дискваліфікацію до одного року, відколи за це взявся Франсиско Франко.

Так-так, всесильному диктатору Іспанії сподобався нападник, і в червні 1950-го він дав йому громадянство — кажуть, що в обмін на участь в пропагандистському фільмі “Зірки обирають мир”, де Кубала на пару з Даучиком нахвалюють фашистів.

Ну, а ще далі Ласло, якого тут прозвали “Куксі”, дебютував в офіційних матчах, і це було “вау”. 6 голів в 7 іграх у квітні-травні 1951-го, та перемога 3:0 у фіналі Кубка генералісімуса звели з розуму Каталонію.

Це було несподівано, бо ж “Барса” ще не мала досвіду трансферів великих іноземців; усі її легенди на той момент були місцевими. Публіка шкірою відчувала, що почалася нова ера — і вже за рік відвідуваність “Лес Кортс”, старого стадіону “Барси”, зросла із 20 тисяч до 50. Виникла потреба будувати новий — знову з допомогою Франко.

Ну, а Кубала тим часом творив історію на полі.

***

В сезоні-1951/52 він забив 26 голів в 19 матчах.

І так, авжеж, він став першим у “Барсі”, хто наколотив 7 м'ячів за одну гру — було це проти нещасного “Спортінга”.

Тим часом команду, де виступав Кубала, прозвали El Barca de les Cinc Copes (“Барса п'яти трофеїв”), бо вони виграли п'ять нагород за рік — чемпіонат, Кубок, Кубок Еви Дуарте, Латинський кубок і Кубок Мартіні та Россі.

Нове віяння у футболі — ось ким вони були. Жоан Мануель Серрат написав про Кубалу пісню, а Ді Стефано стверджував, що “цього силача не зупинить і гарматне ядро”.

Тим часом ще одну зірку “Барси” Луїса Суареса захоплювала не так сила, як техніка “Куксі”:

“Ніхто раніше не бачив, як м'ячем перекидають стінку, а Ласло це робив легко. Він був екстраординарним гравцем, новатором. Йому вдалося поєднати фізичну силу та технічну майстерність".

***

І так, він паралельно пиячив. Ще й як пиячив!

Кубалу знали всі бармени Барселони. Він міг танцювати фламенко до самого ранку, а тоді поспати кілька годин, випити каву з аспірином — і знову розривати на полі.

Сумнівний спосіб життя привів його до туберкульозу в 1953-му, але неймовірне здоров'я витримало і це.

Вже за неповний рік Кубала повернувся — і продовжив забивати, тільки позицію змінив із центрального нападника на плеймейкера. Паралельно Іспанія заграла його за збірну — його третю в кар'єрі — і ніколи про це не пошкодувала. Кубала віддавався повністю і забив 11 голів в 18 матчах.

Ну, і як міг він боровся із непереможним “Реалом” Ді Стефано й Хенто, хоча сили й були нерівні.

Даучика після перших поразок звільнили, і він очолив ще одну історичну команду - “11 селян”, як тоді прозвали “Атлетік Більбао”.

Тим часом Кубалі допомагали Суарес, Сесар Родрігес, Рамон Вільяверде, Антоні Рамальєтс.

Вони виграли Кубок генералісімуса в 57-му та Кубок Ярмарок в 58-му, і Кубала незмінно був найкращим на полі і в статистиці. Його кар'єра не стала спалахом — це була стабільна якість із матчу в матч.

***

І, так, він все одно став жахом, а згодом вироком для Еленіо Еррери.

Мабуть, найкращий тренер свого часу допоміг “Барсі” перервати гегемонію “Реала” і виграти два поспіль чемпіонства у 1959 та 1960 роках.

Ціною ж цих успіхів стало місце Кубали. Еррера ввів залізну дисципліну, і коли Ласло з'являвся на тренування в темних не без причини окулярах, то не потрапляв навіть у запас.

Авжеж, Куксі продовжував бути корисним і так — наприклад, це він заманив на новенький “Камп Ноу” Шандора Кочиша та Золтана Цибора, що втекли з Угорщини після роздавленої революції 1956-го.

Ну, і ще він як ніхто відчував публіку, заводив “Кулес”, тож коли Еррера проігнорував Кубалу у півфіналі КЄЧ-1960, а “Барса” за сумою двох матчів програла “Реалу” 2:6, тренера звільнили, і герой повернувся під овації натовпу.

Вже за рік “Барса” поквиталася з “Вершковими” за ту поразку — 2:2 в гостях і 2:1 вдома, де кожен дотик Ласло до м'яча трибуни зустрічали скандуванням.

Ну, а у фіналі на каталонців чекала “Бенфіка”, де ще не було Ейсебіу і солював Колуна — і це було одне з найбільших розчарувань в історії КЄЧ. Угорське тріо “Барси” обстукало каркас по кілька разів; найкращий з ударів Кубали влучив одразу в дві штанги — і все одно не залетів у ворота. І так “Орли” перемоги 3:2.

***

280 голів у 345 матчах — так виглядала його статистика, коли Ласло вирішив піти.

Травми доконали. Кубала почав грати з дорослими в 15, а в 61-му йому було вже 33.

Він ще спробував відновити кар'єру, навіть побігав трішки з Ді Стефано у “Еспаньйолі”, але це було вже несерйозно. Вони просто не хотіли відпускати гру, що стільки їм обом дала.

Авантюрний роман нарешті добіг кінця. Кубала не спився, як хтось передбачав, і не вийшов в тираж — він багато тренував, навіть цілих 11 років очолював збірну Іспанії до Євро-1980.

Ну, і ще він був асистентом тренера на Олімпіаді-1992, де після переможного голу Кіко Нарваеса у фіналі з поляками “Камп Ноу” почав скандувати “Кубала! Кубала!”. Каталонія не забула свого улюбленого Куксі, і в той момент він навіть розплакався.

Якщо Пушкаш, Кочиш та інші сумували за Угорщиною, то Ласло — ніколи. Себе він заповів поховати на “Лес Кортс” у Барселоні — “місці, де народився заново”.

Неподалік біля “Камп Ноу” Кубалі в 2009 році також встановили пам'ятник.

Інакше й бути не могло — він став першою справжньою суперзіркою “Барси”; тим, хто визначив її наступну долю.

Авжеж, далі були Кройф з його філософією; Марадона, що не витримав тиску; трохи божевільний Стоїчков і Мессі, що затьмарив їх усіх. Але почалося-то все з Кубали — того дня, коли він вкрав форму у радянських солдатів і разом з друзями поїхав в сторону Австрії.

Життя, може, й не роман, але трішки авантюри йому точно йде на користь.

Оцініть цей матеріал:
Коментарі
Увійдіть, щоб залишати коментарі. Увійти

Новини Футболу

Найкращі букмекери

Букмекер
Бонус