Іспанія
Іспанія

Іспанія - результати і розклад матчів, турнірна таблиця, новини.

Олдрідж-обновитель, гравці-студенти і дружба з росіянами: несподівані деталі нового гегемона Країни Басків


"Реал Сосьєдад" перетворився на четверту силу Ла Ліги

Олдрідж-обновитель, гравці-студенти і дружба з росіянами: несподівані деталі нового гегемона Країни Басків

Getty Images/Global Images Ukraine/ автор: Javi Colmenero/Europa Press

Роман Синчук Автор UA-Футбол

Королівський клуб

Аякже, адже в назві є "Реал".

За традицією "Реал Сосьєдад" в Іспанії називають "Ла Реалом", тоді як столичних "Вершкових" - просто Мадридом.

Що ж до приставки, то прямо зараз у системі іспанських ліг "Реалів" аж 23. "Бетіс", "Мальорка", "Сельта", "Сарагоса", "Спортінг", а ще є такі, про яких ви й не чули.

Цій історії вже понад століття. Першим приставку "Реал" від короля Альфонсо XIII отримав "Депортіво" у 1907 році. "Сосьєдад" був другим у 1910-му. На той момент футбол уже підкорив Іспанію, а федерації ще не було, тож через формальне шефство короля клуби утверджували свій статус.

"Це було питання престижу", - розповідає історик Іньякі Мендоса. "У короля був літній палац в Сан-Себастьяні, де щороку відпочивала його родина. Там до нього і звернувся представник "Сосьєдада". На узгодження деталей пішло п’ять місяців".

Мадрид відстав від басків на 8 років, і свій "Реал" разом із короною на емблемі отримав у 1920-му.

І знаєте, що найцікавіше? Ця традиція досі жива. У 2012-му "Депортіво Гара" із крихітного містечка Гарачіко на Канарах теж став "Реалом".

У Більбао та Барселоні побутує думка, що через "Реали" центральна влада "мітить територію" і, може, колись так і було, проте зараз це здається просто ефектною традицією, як-от два дні народження у монархів Великобританії.

Дозвіл на іноземців

З цим у іспанців історично складно.

Уявіть собі, коли у 1911-му за "Атлетік Більбао" зіграли двоє англійців Слуп та Мартін, "Реал Сосьєдад" на знак протесту знявся зі змагань, а "Еспаньйол" та "Вальядолід" поскаржилися організаторам.

Лише через два роки з появою федерації футболу було вирішено, що кожна команда має право випустити трьох іноземців, проте горді "Леви" так образилися, що досі грають виключно своїми, хоча минуло понад 110 років.

"Реал Сосьєдад" дуже довго працював у тому ж руслі. У 1981-82 роках команда навіть двічі ставала чемпіоном Іспанії, а у 1983-му дійшла до півфіналу КЄЧ, де з боєм поступилася майбутньому переможцю "Гамбургу" 2:3.

Також у 1987-му під керівництвом валлійця Джона Тошака "Ла Реал" вперше здобув Кубок Іспанії, здолавши у серії пенальті "Атлетіко".

Великий успіх! Проте одразу після матчу "Барса" викупила Чікі Бегірістайна та Хосе Марію Бакеро, вказавши на новий тренд - юні баски все частіше вибирали небаскські колективи. Не лише "Ла Реал", а й "Атлетік" відчув дефіцит; там навіть опитування провели, і публіка вирішила, що краще виліт, ніж зрада традицій.

Тим часом "Сосьєдад" проявив гнучкість, і у 1989-му за 1 млн фунтів викупив у "Ліверпуля" бомбардира Джона Олдріджа.

Ясно, що спочатку місто було не в захваті; численні банери радили новачку забиратись геть. Втім, вже скоро він двічі забив "Барселоні", і крига скресла.

Олдрідж став "своїм"; міг посидіти з місцевими за пляшкою вина, швидко вивчив іспанську і на потіху місцевих вставляв баскські словечка. Ну, і ще він забив 16 голів та вивів "Ла Реал" до Кубку УЄФА, що надихнуло босів на придбання інших "чужаків" - Дальяна Аткінсона та Кевіна Річардсона.

І так, це саме від Олдріджа пішла нова традиція - відтепер "Ла Реал" дозволяв іноземців, але не більше 20% у академії та не більше 40% у першій команді. Решта повинна й далі представляти провінцію Гіпускоа.

З тих пір минуло вже 30 років, але місто нічого не забуло. Коли Джон приїздить на "Аноету", овації йому гарантовані.

Таємниці Субієти

Баски становлять лише 5% від населення Іспанії, а Гіпускоа - навіть не найбільша з трьох баскських провінцій.

Між тим на останній матч ЛЧ з "РБ Зальцбург" "Реал Сосьєдад" вийшов з вісьмома вихованцями своєї академії у стартовому складі.

По-чесному, це феномен. Спеціалісти з різних країн приїжджають до Сан-Себастьяну подивитися, як у них це виходить, проте ніхто не може це повною мірою відтворити.

"Наша наймолодша вікова група - це 13-річні. Ми починаємо пізно, бо хочемо, щоб вони отримали шанс побути дітьми", - розповідає директор Субієти Лукі Іріарте. "Чи ми на 100% впевнені, що всі вчителі фізкультури працюють добре? Ні. Але ми знаємо, що дитина, яка приходить сюди, грала в гандбол, баскетбол, їздила на велосипеді. Ми віримо, що це додає їй гнучкості".

Власне, Субієту - академію "Сосьєдада" - відкрили у 1980 році, і з тих пір неодноразово модернізовували. Наразі у комплекс входять 6 повнорозмірних полів - 4 натуральних і 2 зі штучним газоном. До центру Сан-Себастьяна звідси понад 10 км, а навколо розкинуті села, що щедро поливаються дощами. Країна Басків холодніша за решту Іспанії.

І ще тут вчаться. Якщо в більшості футбольних шкіл академічний процес зведений до формальності, то в "Реалі Сосьєдад" можна грати лише з гарними оцінками. Від школи до тренувальних полів п’ять хвилин ходьби, і на цій дорозі завжди повно підлітків.

"Між тренуваннями і теоретичними заняттями ми маємо годину, щоб сходити до вчителів, якщо щось не зрозуміли на уроках", - пояснює один з учнів виданню Relevo.

Іріарте, тим часом, сміється, що хоча школа футбольна, багато дітей вибирають інші кар’єри: "Якогось дня я випущу 43 інженерів і жодного футболіста, і тоді мене звільнять".

Ще одна визначальна риса Субієти - тут нема "мажорів"; це школа для дітей фермерів, пастухів, чорноробів з навколишніх сіл, що рано дорослішають.

"Коли я прийшов сюди, з 16 гравців мого класу 15 були із сіл та маленьких селищ, і лише Хабі Прієто із Сан-Себастьяна. Уродженці сіл, які приходять вже підлітками зі своєю особистістю, формують наше лице. Вони роблять нас "Реалом Сосьєдад", - констатує тренер Айтор Сулайка.

Вертикальна інтеграція - теж важливий штрих. Усі грають за однією схемою, усі вчаться одному й тому ж стилю. Хлопець повільно росте? Не біда. Для таких є третя команда, щоб підготуватись до дубля - так колись врятували кар’єру Мартіна Субіменді. Та й хіба лише його?

З нинішнього складу Ігор Субельдія прийшов до "Сосьєдаду" в 13 років, Аріц Елустондо - в 15, Максім Ле Норман - в 19, Аєн Муньос - в 13, Субіменді - в 14, Мікель Оярсабаль - в 15, Андер Барренечеа, Йон Пачеко та Беньят Тур’єнтес - в 13.

Також Субієта знаменита тим, що врятувала для футболу Антуана Грізманна, який виявився непотрібним у себе вдома.

"Він не зміг знайти клуб у Франції, бо там футбол більш силовий, але тут ми одразу побачили, що він інший. Дуже маленький, худий, але його футбольний IQ, обізнаність і бачення поля заміняли для нас все інше", - згадує Іріарте.

І так, тут дуже вірять в свої методи. У той час, як Кріштіану Роналду навіть спить за розкладом, у Сан-Себастьяні заохочують своїх гравців до освоєння інших професій. Так, Барренечеа зараз на другому курсі педінституту; Оярсабаль отримав диплом з ділового адміністрування; туди ж поступив Пачеко, поки Субіменді та Муньос на стаціонарі вчаться на фізруків.

Рехаб для талантів

У той час, як власні вихованці формують хребет команди, спортивний директор Роберто Олабе вишукує для неї коштовні прикраси.

Його добре знають в Катарі - у 2012-16 роках Олабе очолював Aspire Academy, чиї хлопці виграли для крихітного емірату Кубок Азії-2019.

У "Сосьєдаді" Роберто, в першу чергу, зосереджений на талантах, яких незаслужено викинули на обочину гранди. Хрестоматійний приклад - Такефуса Кубо. Вже до 22 років його забракували "Барса" і "Реал", який радо здихався японця за 6,5 млн. І що ми маємо через півтора року? У Кубо 20 голів в Ла Лізі, а Transfermarkt оцінює його у 50 млн євро.

Мікель Меріно приїхав з "Ньюкасла" побитою собакою у 2018-му, хоча йому було лише 22 роки. Зараз він основний гравець збірної Іспанії з трансферною вартістю у 50 млн.

Олабе вважає, що це нормально, і жоден виконавець не зобов’язаний бути успішним в надто юному віці:

"Я бачу, як часто люди витрачають купу грошей на гравців, яких потім самі знищують. У 14, 15, 18, 20 років я не знаю жодного видатного архітектора чи музиканта, і з футболістами здебільшого так само. Їм потрібен час. Це дуже агресивний бізнес, і в ньому сильний тиск, тому вони повинні стати емоційно стабільними".

Він робить це з року в рік. Саме в "Реалі Сосьєдад" провів перший топовий сезон в кар’єрі Тео Ернандес; тут же реанімувала кар’єру нинішня зірка "Арсенала" Мартін Едегор, якого в 15 років заради хайпу підписав Мадрид. Також "Ла Реал" привів Серлота до тями після "РБ Лейпциг", а Ісака - після Дортмунда, причому останнього ще й продав за 70 млн "Ньюкаслу".

Ясно, що не завжди це проходить. Хтось безнадійний, як Аднан Янузай або Рафінья. У когось забагато травм, як у Кірана Тірні. Втім, це лише маленькі плями на величезному успішному тлі.

І знаєте, як пояснює його Олабе? Він "шукає новачків, які були б схожими на Джона Олдріджа".

Російський слід

Ну, і наостанок про деякі не дуже приємні речі від "Ла Реала".

Ви, мабуть, чули про колабу басків з "Зенітом" у TikTok і трансфер Арсена Захаряна з московського "Динамо" за 13 млн. Для нас це дикість, для басків - ні.

В тих краях історично панує ліва ідеологія, і дружба з СРСР/Росією є нормою. У 1937-му, коли Більбао зрівнювали з землею франкісти, футбольна команда "Еускаді" в рамках світового турне провела 9 матчів у Радянському Союзі. Навколо були репресії; людей розстрілювали тисячами, але гостям з Іспанії добре платили; ними захоплювались.

Це саме баски принесли в СРСР сучасний футбол; з них почався його розвиток в тоталітарній державі.

Також через багато десятиліть росіяни Валєрій Карпін та Дмітрій Хохлов були частиною сенсаційного "Реалу Сосьєдад", який у сезоні-2002/03 до останнього туру бився за титул з Мадридом. У тій команді, до слова, вперше розкрився Хабі Алонсо.

Паралельно ліві фани "Ла Реала" не вживаються на стадіонах з правими уболівальниками Мадрида, і в грудні 1998-го це привезло до смерті Айтора Сабалети від рук Frente Atlético.

Грубо кажучи, це як із "Райо Вальєкано" - чужа територія, хоча й не така відстала й агресивна. Словами тут не зарадиш, але можна грою, як це зробили Циганков та Довбик у не менш лівацькій Каталонії.

На їхньому фоні Захарян - невдаха-аматор. У найдорожчого літнього новачка "Ла Реала" досі нуль голів, асистів, перехоплень і навіть офсайдів у Ла Лізі. В минулому турі з "Осасуною" Арсен вийшов на заміну, але скоро замінили вже його - щоб не грати вдесятьох. Чого гріха таїти, це нам на руку. Після такого провалу бажання тратити гроші на футболістів з країни-агресора у "Сосьєдада" відпаде надовго.

Оцініть цей матеріал:
Коментарі
Увійдіть, щоб залишати коментарі. Увійти
avatar
жажа_the_best (Харьков)
Ну настоящий украинец точно не будет болеть за этих испанских вонючек которые жвачкой деляцца с катсапкими мразями!
Відповісти
0
1
Повернутись до новин
Коментарі 3
avatar
жажа_the_best (Харьков)
Ну настоящий украинец точно не будет болеть за этих испанских вонючек которые жвачкой деляцца с катсапкими мразями!
Відповісти
0
1
avatar
скарамуш (Одесса)
Кто может объяснить, почему ЛА Реал? Ведь это женский артикль в испанском языке: Ла Лига, например. Мужской - Эль. Хотя Реал - вообще прилагательное. Но Ла Реал, что за притча? "Королевская?"
Відповісти
0
0
terber (ternopil)
це напевно не вона чи він а ВОНО
Відповісти
0
1

Новини Футболу

Найкращі букмекери

Букмекер
Бонус