Закоханий у Вероні. Шекспірівська історія Серджіо Пеллісьє

Вболівальники "Інтера" на "Джузеппе Меацца" влаштували йому овацію стоячи. В останньому домашньому матчі в кар'єрі гравці і його команди, і "Сампдорії" влаштували йому почесний коридор, а біля бокової лінії очікували колишні партнери по команді та тренери. Футболка з його 31-им номером вилучена клубом з обігу, оскільки, за словами президента, цей номер після його кар'єри накладає відповідальність на рівні Дієго Марадони та Алессандро Дель П'єро. І всіх цих почестей удостоївся форвард, який не має ніякого відношення до "Інтера" і "Сампдорії", який не входить навіть в Топ-30 бомбардирів Серії А всіх часів, ніколи не забивав в цій лізі більше 13-ти голів за сезон і з сезону 2011/12 не забивав більше дев'яти. Втім, Серджіо Пеллісьє заслужив їх повністю.

Горець

Уродженець двомовної альпійської Аости (звідси французьке прізвище) - типовий горець. Спокійний, суворий, навіть замкнутий. Він не шукає увагу. Мати П'єтріна розповідає, що, крім футбольного м'яча, маленького Серджіо не цікавило нічого. Кузіна Розетта згадувала про скромного простого сором'язливого хлопця. А дружина Мікаела говорить про відсутність соціального життя пари, про що анітрохи не жалкує. "Ми дуже домашні. Серджіо завжди працює важко на тренуваннях та матчах, тому вважає за краще відпочивати вдома. Ми іноді зустрічаємося з друзями, але не більше того". Причому про футбол вдома не розмовляють. Серджіо та Мікаела більше полюбляють теніс, гольф, снукер.

При цьому Серджіо не боїться говорити те, що думає, знає собі ціну. Не боїться заявляти, що Беніто Муссоліні зробив не лише погані, але й хороші речі для Італії. Не боїться критикувати міністра внутрішніх справ Маттео Сальвіні. Не боявся відкрито та жорстко ("він не для нас. Геть!") заявляти, що головний тренер "К'єво" Джамп'єро Вентура не підходив команді і не вірив в неї. Порівнює себе з Дель П'єро та Франческо Тотті, оскільки "також віддав половину життя одному клубу". Критикує сучасний футбол за погану тактичну підготовку і за те, що для потрапляння в збірну достатньо "пари матчів у лізі і одного голу". "Раніше для цього потрібно було зберігати високий рівень гри хоча б два роки поспіль".

Проте, Пеллісьє не лише суворий правдоруб, який ніколи не присвячує голи родині. Він вміє висловлювати почуття. Мікаела заявляє, що в спілкуванні з молодшою ​​донькою він стає іншою людиною, залишає свій образ замкнутого горця. А обійми з сином після голу стали помітною подією. З передісторією. Як розповідає Серджіо, восьмирічному Маттео набридло те, що батько постійно сидить на лаві запасних і не виходить на поле, і він відмовився приходити на стадіон. Довелося пояснити, що через таке команду не залишають, не здаються. І обіцяти, що повернеться на поле, заб'є і обійме його. Обіцянки Пеллісьє-старший дотримався.

Провінція провінції

Його рецепт успіху, за його словами, простий - пристрасть та підтримка родини та друзів. Не дивно, що така людина стала легендою саме скромного "К'єво". Попри шекспірівську славу, насправді Верона - тихе провінційне місто. А К'єво - його мікрорайон, з 4000 мешканців. В інших мікрорайонах за команду майже не вболівають, її атрибутику в центрі міста не знайти (я не знайшов). До 21-го століття "летючі віслюки" навіть не наближалися до Серії А, а своє прізвисько отримали після заяв вболівальників найпопулярнішої команди міста "Еллас": "Скоріше віслюки почнуть літати, ніж "К'єво" вийде у Серію А".

Втім, цей клуб особливий. Його бюджет завжди один з трьох-чотирьох найменших у лізі, йому завжди пророкували виліт. Середній вік команди останніми роками - найбільший у лізі. Вона відома глибокою, нерідко автобусною, обороною та контратаками. І разом з цим не лише щоразу виживала, не лише стала однією з десяти команд, які не вилітали з 2008-го по 2018-й рік, а й традиційно вважається грозою грандів, завжди відбирає у них очки.

Навіть у сезоні 2018/19, беззаперечно найгіршому в 21-му столітті і одному з найгірших в історії клубу, вісім з 19-ти очок в 37-ми турах веронці здобули в матчах проти "Наполі", "Роми", "Лаціо" та "Інтера". А був і сезон 2001/02, перший в історії клубу у Серії А, коли новачок очолював турнірну таблицю ліги з шостого по 12-й тур і закінчив сезон п'ятим. Був і наступний сезон 2002/03, з сьомим місцем. І сезон 2005/06, за підсумками якого завдяки Кальчополі "летючі віслюки" отримали путівку в Кваліфікацію Ліги Чемпіонів. І серія інших сезонів, коли місце у лізі зберігалося легко, а гранди боялися зустрічатися з цим суперником. І Пеллісьє завжди був там.

Людина з минулого

З 2000-го року він на контракті в клубі, з 2002-го не залишав його. І також полюбляв забивати грандам. Перше та друге місця його улюблених жертв у лізі посідають "Лаціо" (8) та "Інтер" (7). Загалом на його рахунку 36 голів у ворота шести грандів ліги. Хет-трик "Ювентусу", як він зізнається, він запам'ятає на все життя. На початку поточного сезону його ігнорували, і команда розвалювалася. Але третій тренер з початку сезону Доменіко Ді Карло повернув добре знайомого форварда в стартовий склад, заявив, що ніколи більше не замінить. І той відразу ж відповів голами у ворота "Мілана", "Інтера" та "Лаціо". Врятувати сезон це не допомогло, але свою важливість для команди капітан вкотре довів.

До речі, Пеллісьє не вихованець "К'єво". Він - виходець з академії "Торіно", грав у командах Третього дивізіону. Проте, став легендою "летючих віслюків", залишився і після вильоту у Серію Б у сезоні 2006/07, саме тоді отримав капітанську пов'язку, забив 22 м'ячі і повернув команду до найвищого дивізіону. І надалі він був там, попри пропозиції від "Роми" та "Наполі". Звідти був викликаний в збірну, за яку відіграв один матч і забив один гол. Причому потрапляння в "Скуадру Адзурру" він називав заслугою клубу, а не особистою. Слова справжнього закоханого.

"К'єво" глибоко оборонявся, а його головний форвард підхоплював, підбирав, проривався до воріт, відтісняючи захисників, і забивав. Його працездатність, фізична міць, бомбардирський хист та холоднокровність були незамінними для скромної команди. 112 голів у Серії А, 139 загалом, рішення залишитися в 2014-му році, попри важкий період та травми. Зрештою - виходи на поле і в сорокарічному віці. Все це принесло йому нинішній статус і повагу вболівальників інших команд. Такі довголіття та відданість в сучасному футболі просто не знайти. Це людина з інших часів, коли футбол був не шоу, бізнесом, політикою, а пристрастю, любов'ю. Нині ці часи йдуть разом з ним.

З коханням, без відпочинку

П'ять років тому Серджіо палко бажав довести всім, що він ще не пенсіонер. На початку цього сезону він не думав про відхід. Однак провал "К'єво" змінив його рішення. "Важливо знати, коли припинити. Мені важко повертатися після травм. І важко бачити команду в такому стані. Мені боляче бачити втрату шляху. Мабуть, болючіше, ніж будь-кому". "Я не очікував, що гратиму до сорока років. Нині в клубі закінчується ера, і я не хочу починати нову, знаючи, що не закінчу її. Овація вболівальників "Інтера"? Я не очікував її і запам'ятаю її назавжди. Причина? Можливо, вони зрозуміли, що я віддав все футболу і знайшов свій дім в маленькому місті та клубі. Та ще й досяг з цим клубом великих речей, на які ніхто і не очікував. Я пишаюся своєю кар'єрою і всіма роками в одному клубі, оскільки в сучасному світі це рідкість".

До речі, попри зворушливе прощання в останньому домашньому матчі, Пеллісьє не збирається відпочивати сьогодні в останньому матчі в кар'єрі. Як справжній форвард, він бажає вразити і ворота "Фрозіноне". І лише потім почне нову кар'єру. Він вже призначений спортивним директором клубу і поведе його до повернення у Серію А. А президент Лука Кампеделлі заявляє, що Серджіо колись замінить його. "К'єво" і його 31-го номера не розлучити. Як не розлучити справжніх закоханих. У місті, оспіваному Шекспіром, кохання справді особливе.