ЛЧ. Реал Мадрид – Манчестер Сіті 3:3. Свято божевілля та естетики на Сантьяґо Бернабеу

Перед одним з головних матчів цього сезону Пеп Гвардіола вже тримався за голову у пошуках швидкого вирішення проблеми відсутності Кевіна Де Брюйне. Бельгієць поскаржився на своє самопочуття напередодні матчу проти мадридського "Реалу", тому залишився на лаві для запасних, поставивши свою команду у не дуже комфортне становище. Напевно, найкращий футболіст команди на дану хвилину вийти зі старту не зміг.

Щодо Карло Анчелотті, то у нього раптових проблем не було і до всіх потенційних проблем він був готовий. Здавалось, що і його команда була максимально готовою до цього матчу, щоправда на перших хвилинах увесь світ у цьому засумнівався. Вже на першій хвилині Орельєн Тчуамені збив Джека Ґріліша і отримав жовту картку, яка для нього означала, що у Манчестері через тиждень він вже не зіграє. А далі на авансцену вийшов Андрій Лунін: спочатку українець вирішив не ставити масовану стінку перед штрафним ударом, оскільки розраховував на подачу з цього стандарту, а коли Бернарду Сілва все ж пробив, то Андрій не встиг накритий той удар. Таким чином "містяни" добряче шокували господарів поля.

Згодом команда Гвардіоли полетіла забивати ще, непоганий пресинг і постійний тиск на ворота "вершкових" міг закінчитись катастрофічно, втім Виправляти моральний дух команди і місцевих трибун побіг Едуардо Камавінґа: француз пробіг по центру разом з Ґрілішем, який лиш супроводжував свого опонента, і пробив по воротах. Рикошет від Рубена Діаша повністю дезорієнтував Штефана Ортеґу і круглий опинився у сітці воріт.

Якщо хтось подумав, що цей гол все-таки випадковість, то через 2 хвилини Андрій Лунін розпочав класну контратаку, за підсумками якої Вінісіус Жуніор відправив у забіг по флангу Родріґо і бразилець, вийшовши на ударну позицію, трохи невдало пробив , але знову рикошет зіграв на користь господарів поля і це вже 2:1. Саме швидкість Вінісіуса та Родріґо грали ключову роль у створенні атак мадридців, відсутність у складі "Сіті" травмованого Кайла Уокера сильно на це вплинули. Аканджи за Родріґо не встигав, втім якби на фланзі був саме Кайл, все могло б скластись по-іншому.

Втім принижувати заслуги "вершкових" ми точно не збираємось, Карло Анчелотті обрав оптимальну тактику на цю гру, його команда не поспішала летіти в позиційні атаки, вони запрошувала свого суперника до таких атак, а самі лиш користувались помилками та втратами, щоб оформлювати блискавичну контратаки. І це працювало куди ефективніше, ніж всі намагання "містян" тримати м'яч під контролем і щось вигадувати. Можливо, ефективність цього підходу до гри була б куди вищою, якби на полі був Кевін Де Брюйне, але без бельгійця магії не вийшло.

Окрім того, одного з головних нападників світового футболу в особі Ерлінґа Голанда просто нещадно зжерли. Ліквідатором виступив неймовірний Антоніо Рюдіґер, німецький захисник виграв ледь не всі особисті єдиноборства з норвежцем і це виглядало вражаюче. Ерлінґу було надзвичайно складно знайти себе на полі і якось запропонувати партнерам по команді. Хай там як, а рахунок до перерви не змінився, мадридці ведуть 2:1 і все виглядало максимально комфортно для королівського клубу: вони могли і надалі користуватись простором для контратак. Команда Гвардіоли надавала чимало квадратних метрів своєму супернику.

На початку другого тайму співвідношення гостроти створених моментів особливо не змінилось: контратакувальні уколи від Вінісіуса та Родріґо виглядали дуже гостро, втім не в усіх епізодах бразильцям вистачало точності. "Містяни" виглядали розгубленими під час цих швидких атак. А позиційні наступи гостей читались максимально легко, принаймні до 66-ї хвилини. Філу Фодену вистачило буквально одного моменту, коли за ним не услідкували ні Камавінґа, ні Рюдіґер. Півзахисник майстерно пробив з-за меж штрафного майданчика точно у дев'ятку, на цей раз Луніна звинуватити неможливо, такі удари не беруться і це 2:2 на "Сантьяґо Бернабеу".

Згодом у Андрія Луніна сталось дежавю. Знову удар, який просто неможливо витягнути: на цей раз Ґріліш пройшов по флангу і віддав назад на Йошко Гвардіола, який першим дотиком прокинув собі ближче в центр, а другим пробив у дальній кут воріт. Знову не встигли накрити свого суперника "вершкові" і дозволили нанести удар з небезпечної позиції, зокрема накривати цей постріл міг Тоні Кроос, але німець не встиг. 2:3! Це перший гол хорвата у футболці "Манчестер Сіті", він обрав для цього просто ідеальний момент.

Втім давайте не забувати на якому стадіоні ми знаходимось і хто є суперником "Манчестер Сіті". Невже хтось дійсно думав, що Мадрид просто опустить руки? Вийшов на поле Лука Модріч, він розігнав атаку та віддав пас на Вінісіуса Жуніора, який побачив забігання від Вальверде і подав, у уругваєць у дотик виконав неймовірно точний і який же красивий удар у дотик. Ортеґа навіть не ворухнувся, таке не береться і це божевільні 3:3!

До кінця матчу, напевно, трішки небезпечніше виглядали господарі поля, які бажали вирвати перемогу, але чогось особливого ми більше не побачили. Нам і так достатньо того, що відбувалось минулі півтори години. Андрій Лунін після своєї помилки провів хороший матч, а наступні два пропущених голи точно не на його совісті.

Це був перший акт справжньої футбольної рок-вистави. Продовження через тиждень у Манчестері. Show must go on!

Ліга Чемпіонів, 1/4 фіналу, перший матч

Стадіон: "Сантьяго Бернабеу" (Мадрид)

Головний суддя: Франсуа Летексьє (Франція)

"Реал Мадрид" – "Манчестер Сіті" 3:3

Голи: Діаш (12, автогол), Родріґо (14), Вальверде (79) — Сілва (2), Фоден (66), Гвардіол (71)

"Реал": Лунін — Карвахаль, Тчуамені, Рюдіґер, Менді — Вальверде, Кроос (Модріч, 71), Камавінґа — Беллінґем — Вінісіус (Хоселу, 86), Родріґо (Діас, 71)

"Манчестер Сіті": Ортеґа — Стоунз, Аканджи, Діаш, Гвардіол — Родрі, Ковачіч — Сілва, Фоден (Альварес, 87), Ґріліш — Голанд

Попередження: Тчуамені (1), Карвахаль (81) — Аканджи (37), Сілва (88)